Новини

У Вінниці в рамках проєкту «Розширення можливостей правоохоронних органів у подоланні насильства щодо дітей в Інтернеті» завершився триденний тренінг для поліцейських по удосконаленню знань з питань безпеки дітей в мережі Інтернет З 17 по 19 листопада пройшли навчання поліцейські підрозділів ювенальної превенції та шкільні офіцери патрульної поліції. За результатами навчання фахівці зможуть проводити заняття для дітей різного віку у закладах освіти. По завершенню етапу апробування ця програма буде презентована для правоохоронних органів всіх областей України. Наше сьогодення важко уявити без інтернету. Саме тому створено тренінг «Попередження насильства щодо дітей в Інтернеті та формування безпечної поведінки у мережі». «Раніше люди взаємодіяли переважно в особистісних стосунках, спілкуючись при зустрічі або розмовляли телефоном. З появою інтернету з’явився ще один вимір – кіберпростір. Ми зібралися з метою удосконалити знання з питань безпеки дітей в мережі Інтернет, аби вміти розрізнити, з чим можуть зіштовхнутися діти в онлайн-просторі та здійснювати ефективну профілактичну роботу. До цього питання важливо підходити комплексно, аби діти могли безпечно користуватися кіберпростором», — зазначив начальник Управління ювенальної превенції Національної поліції України Василь Богдан. Основна мета навчання — впровадження спеціалізованої програми просвітницько-профілактичних занять з учнями 1-11 класів закладів освіти «Твоя безпека в Інтернеті». За результатами навчання поліцейські у співпраці із закладами освіти зможуть впроваджувати таку програму, аби підвищити готовність учнів до безпечної поведінки в кіберпросторі. Поліцейські отримали різні інструменти для просвітницької роботи з дітьми щодо ризиків, пов’язаних з воєнним часом та попередження небезпечних ситуацій, з якими зіштовхуються діти у мережі. Проєкт «Розширення можливостей правоохоронних органів у подоланні насильства щодо дітей в Інтернеті», в межах якого відбувається захід, впроваджує консорціум громадських організацій, а саме: Український фонд “Благополуччя дітей”, ГО «Всеукраїнський громадський центр «Волонтер» та LHSI “Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я”, за фінансової підтримки Європейського Союзу.

У транзитному центрі м.Лозова для евакуйованих осіб, сімей з Донецької області працює представник МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» в рамках проекту «Тобі слід знати про туберкульоз» – регіональний координатор проєкту Володимир Дзюмак. Адже саме тут опиняється багато мешканців Донеччини після евакуації. Евакуйованим роздаються буклети, інформаційні матеріали щодо діагностики та лікування туберкульозу, надаються відповіді з питань профілактики. __________________________________ Проєкт здійснюється LHSI «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» за підтримки Альянс громадського здоров’я Alliance for Public Health в рамках гранту Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

У 2025 році МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» спільно з Київським міським центром соціальних служб та КНП «Київський фтизіопульмонологічний центр» продовжує реалізацію проєкту «Тобі слід знати про туберкульоз». В рамках роботи у 17-18 вересня в Києві організовано виїзди мобільного флюорографа КНП «Київський фтизіопульмонологічний центр». Було обстежено 40 отримувачів послуг мережі соціальних служб з числа ВПО й колишніх ув’язнених. __________________________________ Проєкт здійснюється МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» за підтримки БФ «Альянс громадського здоров’я» в рамках гранту Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

З 2018 року МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» реалізує проєкт «Тобі слід знати про туберкульоз», спрямований на активне виявлення нових випадків ТБ та ХРТБ серед уразливих груп, сьогодні це — внутрішньо переміщені особи (ВПО) та колишні ув’язнені. Цього року проєкт охоплює шість регіонів України: Харківську, Чернівецьку, Донецьку, Вінницьку, Львівську області та м. Київ. Його завдання — забезпечити безперешкодний доступ людей із цільових груп до скринінгу, діагностики та лікування туберкульозу, а також надати мотиваційну підтримку й соціальний супровід. У рамках ініціативи соціальні працівники проводять скринінгові анкетування, організовують консультації, супроводжують клієнтів до медичних закладів, допомагають із доступом до додаткових діагностичних послуг та налагоджують співпрацю з місцевими громадами й медичними установами. Проєкт продовжував працювати навіть після початку повномасштабної війни: наприклад,  у Харківській області його відновили вже з березня 2022 року, а згодом розширили діяльність на нові регіони. Живі історії змін За роки реалізації проєкт став не лише платформою для боротьби з туберкульозом, а й місцем, де люди отримують шанс на відновлення життя. Так, тільки за цей рік на початок літа у Турківській громаді на Львівщині, завдяки скринінговим анкетуванням 355 осіб пройшли обстеження, з них 177 мали підозру на ТБ, а у 9 людей діагноз підтвердився. Усі вони розпочали лікування. Для громади чисельністю менше 30 тис. мешканців це – суттєва кількість. А в Києві історія колишнього ув’язненого Олександра стала прикладом того, як проєкт допомагає не лише відновити здоров’я, а й повернути втрачену гідність. Завдяки підтримці соціальної працівниці він зміг пройти обстеження, отримати документи й почати нове життя. Партнерство та підтримка Проєкт «Тобі слід знати про туберкульоз» реалізується МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» за підтримки БФ «Альянс громадського здоров’я» в рамках гранту Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, а також у співпраці з обласними та місцевими центрами соціальних служб і лікувально-профілактичними закладами. Туберкульоз виліковний. Головне — вчасно виявити проблему й не залишатися наодинці. Саме цим щодня займається команда проєкту, яка продовжує свою роботу до кінця 2025 року.

8–10 вересня 2025 року у місті Загреб (Хорватія) відбувається тренінг для тренерів з використання інструменту TOY for Participation, організований міжнародною організацією ICDI – International Child Development Initiatives. Україну на заході представляють фахівчиня проєкту TOY for Participation, спеціалістка з прав дітей LHSI Маргарита Котяш та експертка проєкту, професорка Київського національного університету імені Тараса Шевченка  Олена Чуйко. У тренінгу беруть участь 20 експертів із різних країн Європи, які працюють над посиленням залучення дітей до процесів прийняття рішень через гру. _______________________________________________________________________ Проєкт TOY for Participation реалізується в Україні МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» у співпраці з міжнародними партнерами та за співфінансування Європейського Союзу. Його мета – створення умов, де діти та молодь можуть висловлювати власну думку й впливати на рішення, що стосуються їхнього життя.

«Ми віримо, що інвестиції у психічне благополуччя молоді — це найважливіша інвестиція у відновлення та процвітання нашої країни». Наталя Лук’янова, координаторка проєкту «Думай про майбутнє» МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI) з гордістю оголошує про запуск масштабного трирічного проєкту «Думай про майбутнє: розширення можливостей молоді України через інноваційні рішення у сфері психічного здоров’я». Ця ініціатива, що реалізується за підтримки Агенції Міжнародного бізнесу Уряду Нідерландів (UPF2), є відповіддю на нагальні потреби української молоді, яка постраждала від війни та вимушеного переміщення. Проєкт зосереджений на психічному благополуччі та стійкості молодих людей віком від 12 до 26 років. Наша мета — не лише надати доступ до якісних послуг, а й сприяти їхньому активному залученню до процесів відновлення країни. Інновації, що змінюють підхід «Думай про майбутнє» — це не просто чергова програма підтримки. Це інноваційний підхід, що поєднує передові технології та мобільність для максимальної ефективності. Проєкт включає дві ключові новації: VR-підтримка психічного здоров’я: Вперше в Україні ми адаптуємо успішні нідерландські практики, щоб використовувати технологію віртуальної реальності для надання короткострокової, занурюваної психосоціальної підтримки. VR-терапія дозволяє працювати з тривогою, стресом та посттравматичними станами у безпечному та контрольованому середовищі. Наші тренери вже проходять навчання, щоб надавати ці послуги у Києві, Вінниці та Одесі. Мобільні консультаційні пункти: Щоб зробити допомогу доступною навіть у найвіддаленіших куточках, ми запускаємо мобільні пункти. Ці виїзні підрозділи надаватимуть як профілактичні, так і корекційні послуги безпосередньо у школах, клініках та громадах. Це дозволить охопити молодь, яка не має змоги дістатися до стаціонарних центрів. Наша місія та очікувані результати Мета проєкту – внести вагомий внесок у відбудову України, зміцнивши її економіку та суспільство через підвищення стійкості молоді. До 2028 року ми плануємо досягти вражаючих результатів: 6300 молодих людей отримають підтримку із застосуванням VR-технологій. 6000 дітей та молоді будуть охоплені послугами мобільних консультаційних пунктів. 50 місцевих тренерів (у тому числі 8 майстер-тренерів) навчаться надавати якісні послуги з використанням VR. 120 MHPSS-професіоналів та 350 лідерів громади пройдуть навчання та просвіту. Ці цифри відображають наше прагнення до створення стійкої, інноваційної та доступної системи підтримки психічного здоров’я для української молоді. Команда та партнери LHSI є єдиним українським виконавцем проєкту, що дозволяє нам використовувати наш понад 20-річний досвід у сфері охорони здоров’я та розвитку потенціалу молоді. Налагоджені партнерства з 75 містами та громадами, а також співпраця з понад 30 центрами соціальних служб, є запорукою успіху. Ми працюємо у тісній співпраці з міжнародними партнерами: ICDI (Нідерланди) – головний координатор De Veranderkamer (Нідерланди) – експерти з VR-технологій PRO-FIL (Польща) – партнери у впровадженні моделі мобільних пунктів та транскордонному обміні. Наші українські партнери — Служба у справах дітей та сім’ї Київської міської державної адміністрації, Вінницький обласний центр соціальних служб та Одеське відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю — відіграють ключову роль у реалізації проєкту на місцях. «Це унікальна можливість не лише надати допомогу тут і зараз, а й закласти основу для стійкої, сучасної системи підтримки психічного здоров’я для майбутніх поколінь», — зазначає Наталя Лук’янова, координаторка проєкту. «Ми віримо, що інвестиції у психічне благополуччя молоді — це найважливіша інвестиція у відновлення та процвітання нашої країни». Проєкт «Думай про майбутнє» — це спільні зусилля, спрямовані на зміну та розвиток. Ми запрошуємо всіх зацікавлених слідкувати за нашими новинами та долучатися до побудови здорового та стійкого майбутнього для України.

Вчителька дошкільного закладу в Словаччині розмірковує, що ж на практиці означає реалізація права дітей на участь в ухваленні рішень: «Коли я вперше зіткнулася з концепцією участі та права вибору дітей, я не зовсім усвідомлювала, як до цього ставитися, і навіть відчувала заперечення – як захисну реакцію. Адже я завжди старанно піклувалася про дітей, яких навчала — невже це означало, що все, що робила досі було недостатнім? І все ж моя цікавість перемогла. Я наважилась дослідити цю тему і зрозуміти, що це насправді означає і чи може це принести нове у мою практику.   Я працюю в сфері дошкільної освіти понад десять років. Якби п’ять років тому ви спитали мене, чи беруть діти в моєму класі участь в ухваленні рішень, я б не вагаючись відповіла: -«звісно, беруть». Я б переконувала вас – адже діти в моєму класі обирали свої заняття, допомагали планувати наше коло спілкування, чергувались накривати стіл для обіду. Але коли я довідалася детальніше про про концепцію ухвалення рішень і участі дітей завдяки проєкту TOY for Participation, я зрозуміла, наскільки я помилялась і якою глибокою і фундаментальною є ця ідея. Адже йдеться не лише про вибір діяльності, а про визнання того, що діти мають право висловлювати свої думки з важливих для них питань, і що ми повинні серйозно ставитися до цих думок. Як мені пояснили, згідно з Конвенцією ООН про права дитини, діти — це не лише майбутні громадяни, вони вже є громадянами, чиї голоси мають значення зараз¹. Це усвідомлення змінило мій підхід. Я завжди заохочувала дітей ділитися своїми розмірковуваннями, але почала глибше замислюватися: чи дійсно всіх дітей у моєму класі чують? Чи їхні думки і бажання впливають на те, що ми робимо разом? Тоді я стала вносити невеликі, але важливі зміни. Наприклад, під час планування власної роботи, я просила дітей допомогти обрати теми, які ми досліджуватимемо, а не лише, як раніше, які кубики чи книги використовувати. Коли група зацікавилася комахами, я спитала, що саме вони хочуть дізнатися, і їхні відповіді визначали наш тиждень. Ми звели в саду «готель для комах», склали історії про уявних гусениць і поділилися нашими знаннями з батьками. Я також стала уважніше ставитися до того, як діти презентують себе не лише словами — а й через малюнки, жести, мову тіла чи навіть мовчання. Одна дитина з обмеженими мовленевими навичками висловлювала дуже багато через свої малюнки. Інша дитина, яка нещодавно разом з батьками переїхала до країни, розповідала, що для неї важливо, через історії, якими вона ділилася знову і знову. Ці моменти нагадали мені, що слухати — означає сповільнитися, уважно спостерігати і створювати простір для різних форм вираження». Участь та інклюзія йдуть пліч-о-пліч «Чим більше дізнавалася, тим чіткіше бачила, як участь пов’язана з інклюзією. Я стала приділяти увагу тим дітям у моїй групі, які рідше висловлюються — тим, хто має інвалідність, розмовляє іншою мовою чи має складні сімейні обставини. Я усвідомила, що їм потрібно надати більше можливостей для самовираження, можливо, іншими способами, ніж решті дітей у групі. Йдеться не лише про те, щоб дати дітям висловитися, а про те, щоб кожна дитина була почутою. Це змусило мене сповільнитися і приділяти їм більше уваги. Так, це може бути трохи обтяжливо – бо означає зміну рутини, переосмислення того, як ми ставимо питання, спостереження за собою – чи справді надаємо можливості для різних способів відповіді. Це може вимагати додаткового часу та зусиль. Але коли ми вбудовуємо цю гнучкість у нашу практику, ми демонструємо дітям, що їхній внесок важливий, незалежно від того, як вони його висловлюють. Звісно, участь в ухваленні рішень не означає передачу дітям повного контролю. Йдеться про побудову шанобливого партнерства, де думки дітей допомагають формувати те, що відбувається довкола в групі. Іноді це весело, іноді — складно. Але з часом я стала розцінювати ці виклики і завдання, як можливості для зміцнення довіри, розуміння і зв’язку. Найбільше мене вразило те, як насправді багато з нас — вихователів, учителів, батьків, опікунів — уже реалізовують ці ідеї, не усвідомлюючи того. Однак дефініції і назви важливі. Якщо ми розуміємо, що робимо, це перетворюємо практику на більш цілеспрямовану, інклюзивну і, зрештою, більш значущу. Участь у проєкті TOY for Participation допомогла мені продовжувати вчитися, вивчати практики дошкільної освіти з різних країн і контекстів. Ми, вихователі і вчителі, ділимося ідеями та досвідом про те, як зробити участь дітей в ухваленні рішень реальною, особливо для зовсім маленьких і тих, хто неактивний. Це не щось особливе чи додаткове; це один з виявів якісної дошкільної освіти. І коли діти зростають, знаючи, що їхні голоси цінують, вони стають дорослими, які поважають, слухають і взаємодіють зі світом довкола». В Україні програму TOY for Participation реалізовує МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці і здоров’я». Майданчиком для реалізації новаторських ідей є Play Hub – ігровий центр у Києві. Тут вихователі та психологи з кінця року будуть використовувати отримані знання. Анонсувала початок реалізації програми в Україні Директорка МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» LHSI – під час засідання виконавчого комітету Play Hub, Ілони Єленєва. «Ми стали частиною широкого проєкту за фінансування Європейської Комісії. З фокусом дітей до змістовній участі до всіх процесів, які стосуються їх. Мова йде про забезпечення участі дітей у всіх процесах, зокрема виховних процесів. Як залучити дітей найменшого віку – як враховувати їх думку і погляди, на цьому буде сфокусована наша робота. Ми отримаємо певний посібник і будемо адаптовувати його на базі Play Hub. Я хочу подякувати вихователям нашого центру, які запропонували свій приклад залучення дітей та батьків у подоланні кризових ситуацій і – ми передали його нашим колегам в Нідерланди. Подивимось, як буде описаний наш приклад у посібнику». За минулий, 2024 рік, –відмінні показники роботи Play Hub. Зросла кількість відвідувачів. До ігрового центру приходять цілими родинами, і усіх – і дітей, і батьків задіюють у грі. «1203 батьків і опікунів прийшли за рік. – розповіла Ілона Єленєва. – Дуже багато дорослих приходять разом з дітьми. Ми розуміємо, що такі високі цифри демонструють труднощі з отриманням державної дошкільної освіти. Та ми пишаємось, що в наш центр приходять, зокрема, й татусі. Бо зазвичай в подібні центри закордоном, більше відвідують матері». TOY for Participation — це європейська ініціатива, яка співфінансується Європейською Комісією та кермується ICDI, що працює з партнерами у 8

Коли Олена приїхала до Києва з Нікополя, їй не було куди піти. Вагітна, виснажена і налякана, вона відмовлялася від медичної допомоги та уникала лікарів. Саме соціальна працівниця проєкту «Тобі слід знати про туберкульоз» переконала її пройти обстеження. Результати виявили тяжку форму туберкульозу та інші небезпечні захворювання. Пологи були складними, дитину врятувати не вдалося. Але лікарям вдалося врятувати життя Олени. Сьогодні вона завершує лікування і поступово відновлює сили у безпечному просторі. Ця історія — про біль і втрату, але водночас і про те, як поруч можуть виявитися люди, які допомагають пережити найтемніші моменти. Читайте повну історію за посиланням. Проєкт реалізує МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» за підтримки БФ «Альянс громадського здоров’я» у рамках гранту Глобального фонду, у співпраці з соціальними службами та закладами охорони здоров’я по всій Україні.

У розділі «Історії успіху» з’явилася нова надихаюча розповідь — історія Олександра, для якого життя підготувало випробування, але й подарувало шанс змінити все на краще. У публікації ви дізнаєтеся, як завдяки підтримці фахівців, наполегливості та вірі у власні сили Олександр зумів відкрити нові двері у своє майбутнє. Його шлях — це приклад того, що навіть після складних періодів можна знайти нові можливості, якщо не здаватися. Читайте історію у розділі “Історії” та надихайтеся прикладом тих, хто не боїться починати з чистого аркуша.

Понад 6400 осіб пройшли скринінг, 83 верифікованих випадків ТБ. За перші шість місяців 2025 року команда проєкту «Тобі слід знати про туберкульоз» здійснила масштабну роботу у шести регіонах України — Вінницькій, Донецькій, Львівській та Чернівецькій областях, у Києві та Харкові. Мета проєкту — підвищення обізнаності, раннє виявлення та супровід людей, які можуть бути інфіковані на туберкульоз (ТБ). Основні результати за січень–червень 2025 року: 6428 осіб пройшли скринінгове анкетування на ознаки туберкульозу. 3215 клієнтів було направлено до медичних закладів для подальшого обстеження. Виявлено 83 випадків туберкульозу, включно з ХРТБ (хіміорезистентного туберкульозу). 3206 осіб отримали мотиваційні сертифікати за проходження діагностики. 61 клієнт отримав мотиваційний сертифікат  за початок лікування. Особливо високі результати виявлення ТБ спостерігалися у Львівській (45 випадків) та Харківській (20 випадків) областях, де проєкт активно працював із внутрішньо переміщеними особами, мешканцями прихистків та тимчасових центрів проживання. «Завдяки підтримці партнерів і активній роботі соціальних працівників та медичних команд, нам вдалося виявити десятки випадків ТБ на ранніх стадіях. Це не просто цифри — це збережені життя та крок до подолання епідемії», — коментують координатори проєкту. Проєкт «Тобі слід знати про туберкульоз» реалізується МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI) за кошти гранту від The Global Fund через Альянс громадського здоров’я (Alliance for Public Health).